Для урізноманітнення вашого відпочинку  в комплексі «У свата» було відкрито більярдний зал,який зразу став улюбленим місцем клієнтів ресторану та готелю.

Тут до ваших послуг два столи для російського більярду  та один стіл для «пулу»(американка).

Вартість 1 години гри −25 грн.

Історична довідка про більярд

Про саму назву гри існує декілька думок. Англійський автор Джон Вільк, наприклад, відзначав, що спочатку більярдна гра мала назву ball-yerds, складене з древньосаксонських слів: ball (м'яч) і yerd (палиця). У інших джерелах згадується про те, що слово «більярд» походить від франц. bille (куля).

Точний час появи більярдної гри встановити неможливий. Відомо лише, що вона, так само як і шахи, дуже стародавнього походження, а батьківщиною більярда є Азія; за твердженням одних — Індія, на думку інших — Китай. Точно можна сказати одне: взагалі ігри в м'ячі або кулі були одними з перших, придуманих людиною.

Дві версії виникнення більярда в Європі набули найбільшого поширення. По одній — піонерами тут є англійці, по іншій – французи. Прихильники першої версії приводять лист Марії, що зазвичай зберігся, Стюарт до архієпископа Глазго, написане в день її страти 17 лютого 1587 року. Позбавлена трону шотландська королева і невдала претендентка на трон англійський згадує про свій більярд і просить приготувати для нього місце в іншому приміщенні.

Французи з першістю англійців не погоджуються. Вони згадують короля Франції (1461-1483) Людовика XI, який одного разу наказав встановити в своїх апартаментах більярдний стіл. Кроки до поліпшення більярдного столу привели до зміни його форми. Спочатку квадратний, потім шести-, восьмикутний і навіть круглий, він врешті-решт отримує твердо сталу сучасну чотирикутну форму, в якій затверджується строга, незалежно від величини більярда, пропорційність: довжина столу завжди удвічі більше його ширини. Змінилася і величина більярдних столів. Досвід показав, що цікавій грі сприяють великі їх розміри.

Слід особливо відзначити, що в Росії, де більярд розвивався автономно, врешті-решт виробився свій тип лузного більярда. Ще в 30-40-х роках минулого століття інвентар відрізнявся великою різноманітністю і непропорційністю деталей. Попадалися кулі набагато меншого в порівнянні з шириною луз діаметру; борти були або дуже низькі або дуже високі, на багатьох столах лузи мали довге гирло, внаслідок чого не ідеально точно пущені кулі не відштовхувалися від луз, а часто застрявали в них. При змаганні на таких столах шанси поганих і хороших гравців зрівнювалися, і боротьба між ними втрачала інтерес Тільки у 1850 році хороший гравець і керівник більярдною фабрикою в Петербурзі А. Фрейберг створив зразок російського шестилузного більярда, який задовольняв необхідним вимогам. У Росії більярд з'явився на початку XVIII сторіччя при Петрові I. Будучи за кордоном, в Голландії, і познайомившись в цією грою, Петро наказав виготовити для себе більярд, який став улюбленим його розвагою. За прикладом царя його наближені теж стали заводити у себе більярдні столи. Через деякий час гра швидко розповсюдилася по дворянських маєтках, клубах, палацах знаті.